Останнім часом заборона користування послугами каршерингу в Японії здобуває все більшу увагу. Загалом, ця заборона пов'язується з активною лобіювальною діяльністю таксі-індустрії, особливо з їхніми зусиллями уникнути дерегуляції ліцензій другого класу.
Крім того, існують обмеження, які ускладнюють використання каршерингових додатків для іноземних туристів, оскільки для цього потрібний японський номер телефону. В результаті виникають ситуації, коли відсутні таксі, особливо в аеропорту Ханеда або на станції Кіото ввечері, що ускладнює переміщення людей.
Ця проблема частково пов'язана зі старінням населення в Японії. Багато водіїв таксі змушені йти на пенсію, а нові люди мало вступають в цю професію, що поглиблює дефіцит таксистів. Це частково пов'язано з очікуваним поширенням технології автономного водіння, що знижує мотивацію отримати ліцензію другого класу.
Однак уряд виявляє неохочість знайти розв'язок проблеми каршерингу. Здається, що влада сильно піддається лобіювальній діяльності таксі-індустрії та профспілок. В результаті, не спостерігається активних кроків щодо легалізації каршерингу.
З іншого боку, є ініціативи в Окінаві та інших регіонах, які намагаються обійти регулювання, працюючи у форматі "послуги водіїв", а не традиційного каршерингу, уникнувши реєстраційних вимог та обмежень.
Також з точки зору транспортної інфраструктури існують додаткові проблеми, особливо в туристичних місцях, таких як Кіото. Вузькі дороги та недостатня розвиненість громадського транспорту, такого як автобуси та метро, призводять до дефіциту таксі в пікові періоди. Для вирішення цієї проблеми розглядаються рішення, включаючи встановлення міської канатної дороги та використання повітряної транспортної інфраструктури.
З урахуванням цих обставин можна сказати, що транспортна інфраструктура в Японії знаходиться на значному переломному етапі. В рамках цієї трансформації, легалізація каршерингу та поширення технології автономного водіння є нагальним завданням.